Литвинівська ЗОШ І-ІІІ ст. Неділя, 11.12.2016, 11:52
Вітаю Вас Гість | RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Модератор форуму: bambuchia 
Форум » Шкільний форум » Ваші захоплення » Ділимось поезією. (Поезія)
Ділимось поезією.
_Олександр_Дата: Субота, 26.01.2013, 21:17 | Сообщение # 1
Рядовий
Группа: Користувачі
Сообщений: 3
Статус:
Привіт  всім!  Хочу поділитись  в цій темі  гарним  віршем який  я  прочитав 
на  сторінках  журналу «Дніпро». 
А в продовження теми пропоную  публікувати сюди  поезію та  обговорювати  її.  Я  буду
 слідкувати за  даною  темою, спілкуватися,
 і найкращі  вірші  (за згоди автора)
 публікувати  на  форумі журналу  http://www.dnipro-ukr.com.ua/forum/
 
(Але за бажанням Ви маєте можливість зробити цесамі.) 

Вірш: 

Лебедино – сніжні  заметілі (НаталіяДанилюк  м.Перегінське) 

Цілий день сніжило за вікном, 
В горностаях біла королева 
В домоткане грубе полотно 
Загортала приспані дерева. 

На вікні повісила шифон, 
Візерунки дивні вишивала, 
І плелись мережива, мов сон, 
Під снігами 
танули дзеркала 

Недопитих осінню калюж. 
Стиглі грона мерзли на калині, 
І пелюстя випалених руж 
Проглядало в білій пелерині. 

А під вечір сонні димарі 
Розпустили пасма посивілі, 
І вляглися спати у дворі 
Лебедино-сніжні заметілі.
 
Лещинська_АнютаДата: Понеділок, 23.09.2013, 20:01 | Сообщение # 2
Рядовий
Группа: Модератори
Сообщений: 8
Статус:
Гарний вірш. Дуже глибокий. Не схожий на інші. Неповторний.
Прокоментуйте та оцініть ось цей вірш, цікаво дізнатися вашу думку.

Кожен любить, кожен знає
Мову нашу красу нашу
Мовонькою визначає
Що нам серденько покаже.

Чи це щастя
Чи це мука
Чи це сміх
А чи розлука.


Люблю всіх.
 
RostikДата: Субота, 05.10.2013, 12:47 | Сообщение # 3
Рядовий
Группа: Учні
Сообщений: 16
Статус:
Кохаю без жалю, кохаю без болю,
Кохаю тебе всією душою.
Як вогник у серці палає й палає у мене всерці він не згасає
Я буду кохати тебе назавжди
і хочу з тобою бути завжди.
Я хочу з тобою у небо злетіти
дістати всі зірки
тобі подарити
і місяць яскравий знами летить
немовби вичикує чудовую мить
жде коли серце відкриє дверцята,
жде коли вітер дуне теплом.
Поки сльоза почне витікати.
Я знаю, що буду з тобою літати
кохання й тепло тобі дарувати.

Автор: Сладков Ростік, Та Діма Михайленко


Сладков
 
DimonichДата: Понеділок, 21.10.2013, 21:11 | Сообщение # 4
Рядовий
Группа: Учні
Сообщений: 18
Статус:
Колись кохав тебе дівчино 
Там місця я собі не знав
То бігав за тобою й бігав 
То в почуття я  поринав

Немовби, роси крапля 
Я падав в воду і незнав,
Що буде? Що буде там зімною?
Так само я її кохав

Та тут само собі забулось
Й любов сама собі пішла 
І був немовби мертвий я,
І без чуття,ходив то в смерть ато й в життя,

І кожен день мина й мина,
Без почутів і без буття,
Ішли роки минали дні ті чарівничі
І час цей злий,який минав в нас на обличчях,
Минав й минав немов гроза.

І я забув твоє обличчя 
Твою красу і вирази твого лиця
Забув те дивне почуття,коли обіймами даруєш,
Частиночку свого душевного тепла.

І це життя немов воскресло
Коли з'явилася вона,
Така вродлива і дбайлива
Неначе та чудовая весна
 
Та я з повагою й коханням в серці 
Кажу до неї: Кохана, люба ти моя!
 
Kurulchyk_SashaДата: Четвер, 31.10.2013, 13:01 | Сообщение # 5
Лейтенант
Группа: Модератори
Сообщений: 67
Статус:
Люблю тебя, родной мой человечек!
Хороший мой, люблю тебя, люблю...
И повторять хочу я бесконечно,
как нужен ты, и все признанья вслух...
Что на ладони, на такой любимой -
вся нежность сердца моего, всегда
так преданно и так неотделимо.
И я хочу всю жизнь вот только так -
с тобой вдвоём, напополам мечты все,
и каждый день, и каждый новый вдох,
и нежность, что на сердце не остынет,
мечтая наполнять слова и дом,
все дни и мысли, вечера и строчки,
рассветы, все улыбки, каждый взгляд...
Чтоб только знал ты, как люблю я очень,
хочу любить я много лет подряд...
Всю жизнь свою заботиться, лелеять,
и обожать... всё-всё, что значит "ты",
писать о счастье чуточку смелее,
и наших малышей с тобой растить...
Делить мечты... о счастье, бесконечном,
что может быть всегда лишь на двоих,
с тобой всегда, родной мой человечек,
и для меня - в улыбках лишь твоих
 
SonehkoДата: Субота, 01.03.2014, 19:31 | Сообщение # 6
Рядовий
Группа: Учні
Сообщений: 12
Статус:
Черемуха душистаяС весною расцвела
И ветки золотистые,
Что кудри, завила.
Кругом роса медвяная
Сползает по коре,
Под нею зелень пряная
Сияет в серебре.
А рядом, у проталинки,
В траве, между корней,
Бежит, струится маленький
Серебряный ручей.
Черемуха душистая
Развесившись, стоит,
А зелень золотистая
На солнышке горит.
Ручей волной гремучею
Все ветки обдает
И вкрадчиво под кручею
Ей песенки поет.
<1915>
Сергей Есенин. Сочинения.

Додано (01.03.2014, 18:20)
---------------------------------------------
Тихо струится река серебристая
В царстве вечернем зеленой весны.
Солнце садится за горы лесистые.
Рог золотой выплывает луны.

Запад подернулся лентою розовой,
Пахарь вернулся в избушку с полей,
И за дорогою в чаще березовой
Песню любви затянул соловей.

Слушает ласково песни глубокие
С запада розовой лентой заря.
С нежностью смотрит на звезды далекие
И улыбается небу земля.

Додано (01.03.2014, 18:31)
---------------------------------------------


Ландыш
Чернеет лес, теплом разбуженный,
Весенней сыростью объят.
А уж на ниточках жемчужины
От ветра каждого дрожат.

Бутонов круглые бубенчики
Еще закрыты и плотны,
Но солнце раскрывает венчики
У колокольчиков весны.

Природой бережно спеленатый,
Завернутый в широкий лист,
Растет цветок в глуши нетронутой,
Прохладен, хрупок и душист.

Томится лес весною раннею,
И всю счастливую тоску,
И все свое благоухание
Он отдал горькому цветку.
 
Форум » Шкільний форум » Ваші захоплення » Ділимось поезією. (Поезія)
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Copyright MyCorp © 2016Сайт створено у системі uCoz