Офіційний сайт Литвинівської школи - Ліквідаторам ЧАЕС
Литвинівська
ЗОШ І-ІІІ ст.
Неділя, 23.04.2017, 11:06
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню
Головна Шкільний форум Презентація школи Наша школа Наша Литвинівка Педагогічний колектив Вчителям Класному керівнику Учням Батькам Режим роботи школи Випуски 1960-1970 рр. Випуски 1970-1980 рр. Випуски 1980-1990 рр. Випуски 1990-2000 рр. Випуски 2000-2010 рр. Випуски 2010-2020 рр. Музей Путівник по музеях Шляхами подвигу та слави Патріотам України Клуб Легіон Пам'ятаєм, шануєм Бібліотека Позакласна робота Охорона природи Благодійсність, турбота Дозвілля Предмет ТЕХНОЛОГІЇ Цивільний захист Каталог файлів Каталог сайтів Фотоальбом Книга відгуків Інформація про сайт

Освітянські ресурси














Фотоальбом

Співпраця
КЗ

Наше опитування
Оцініть наш сайт
javascript:// javascript://
Всього відповідей: 1604

 

 

Чорнобильська трагедія — навічно в пам’яті народу

В історії нашого багатостраждального народу чимало скорботних дат, спогад про які пронизує сердце гострим болем. Одна з них - 26 квітня 1986 року, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. Проте Чорнобиль і досі є незагоєною раною.

Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров'ю мільйонів українців. Її наслідки ще відчуватимуть на собі майбутні покоління. Вона вважається найжахливішою катастрофою в історії людства. Ім'я їй - Чорнобиль. Жодна статистика не скаже, скільки людських доль понівечено чорнобильським смерчем, скільки ще ліквідаторів "дотлівають" у різних лікарнях, скільки їх уже відійшло у ВІЧНІСТЬ.

Сьогодні Чорнобиль для нас — це майже три з половиною мільйонів постраждалих від катастрофи та її наслідків. Це майже 10 відсотків території, що зазнала прямого радіаційного ураження. Це 160 тисяч людей із 129 населених пунктів, яким довелося залишити рідні домівки і переїхати в інші місця.

Про бійців, які несуть на собі карб Чорнобильського лиха, завжди дбають і пам’ятають колеги-пожежники. Адже з 289 перших вогнеборців, які пройшли горнило ЧАЕС, нині залишились працювати тільки декілька.

Пам’ять… Саме вона є рушієм еволюційного поступу в майбутнє й оберегом найвищих загальнолюдських цінностей. І якщо весь народ пам’ятатиме свою історію, він заслуговує на повагу, він вартий того, щоб дивитися у майбутнє. Внаслідок Чорнобильської катастрофи радіаційного забруднення зазнали 3,5 мільйона гектарів лісів України. На 157 тисячах гектарів заборонена будь-яка діяльність, у тому числі й полювання, риболовля та збирання грибів і ягід.

Надійні основи законодавчого забезпечення соціального захисту постраждалого населення закладено в Законі України від 28 лютого 1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Саме цим законом визначено основні положення щодо реалізації конституційного права постраждалих громадян на охорону їхнього життя та здоров’я. Після прийняття зазначеного Закону з державі широко розгорнуто роботу з розроблення та введення в дію підзаконних актів для реалізації визначених законодавством вимог та положень і, передусім, організації їх належного соціального захисту.

Потерпілі — це не лише люди, які безпосередньо зазнали горя, але й ми з вами. Бо Чорнобиль, більшою чи меншою мірою, торкнувся кожного з нас. Адже якби не аварія, то не було б настільки скалічених доль і стільки хвороб. А якби не люди, які пожертвували собою, щоб ліквідувати наслідки аварії, то не було б і всіх нас. Ми, українці, повинні пам’ятати і шанувати героїв, завдяки яким сьогодні живемо. Чорнобиль був, є і буде, а тому згадувати про нього потрібно не лише раз на рік, а робити це постійно. Бо, що б там не було, але ми всі маємо пряме відношення до трагедії. І відлуння Чорнобильських дзвонів буде чути ще не одне покоління.

Указом Президента України від 10 листопада 2006 року №945 «Про день вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» встановлено День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який відзначається щороку 14 грудня. У цей день у 1986 році було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.

Двоє колишніх працівників Косівського РВ ГУ МНС України в області брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС — Пашковський Михайло Романович та Біленчук Михайло Михайлович. Вони мають 1 категорію учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.

Ми низько схиляємо голови перед ними і з особливим почуттям їх вшановуєм! Велика Вам подяка і низький доземний уклін! Нехай будуть вдячні та уважні люди до Вас, щодня, щохвилини, завжди!

М. Гуцуляк, начальник Косівського РВГУМНС

 

14 грудня — День вшанування 

учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

Уже давно віддзвеніли чорнобильські дзвони, а ми все ще пам'ятаємо тих, хто пішов у вогонь, - вони увійшли у стогін і душу, болем зчорнену до дна:
Рахунок буде 904.
Усіх поіменно у незабуття.
І буде суд,  який поверне віру,
Та не поверне молоді життя.
Хто квітень наш отак підступно зрадив,
Що стільки горя, аж рида весна?
І хто тепер такій біді зарадить?!
Щоб жив Дніпро і щоб жила Десна.
Людству відомі прізвища всіх героїв-пожежників, які першими стали до бою з непокірним реактором. Серед них і прізвище Володимира Правика. Кілька років тому вийшла книга «Я писатиму тобі щодня» — це 800 листів, які Володя відіслав своїй Надії за 4 роки і 4 місяці їхнього кохання. Ось один із них: «Живу я добре. Поселили нас у клініці для огляду. Тут усі, хто був тоді там. Так що мені весело, адже весь караул тут при мені. Ходимо, гуляємо, милуємося вечірньою Москвою. Одне погано, що милуватися приходиться через вікно. І це триватиме, мабуть, місяців півтора—два. На жаль, тут такі закони: доки все не обстежать, не випишуть. Надійко, живи у батьків у Городищі. Я приїду прямо туди. Та ще хай моя дорога теща підшукає мені роботу, щоб я міг перевестися. Надійко, ти читаєш мого листа і плачеш. Не треба, витри слізки, все обійшлося добре, ми ще проживемо до ста літ, і донечка наша ненаглядна тебе переросте разів у три».

Скільки треба мужності, людяності, любові, щоб так спокійно висловити своє останнє слово прощання. А в цей час виходить Указ Президії Верховної Ради СРСР про присудження В. П. Правику за мужність, героїзм і самовідданість, виявлені під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, звання Героя Радянського Союзу. Посмертно.

Це лише один приклад змарнованого життя. А скільки їх було? Небаченого масштабу трагедія звалилася на плечі нашого народу. Хто ж винен у ній? Конкретно ніби ніхто нічого спеціально не робив. Це не провокація, це халатність. Прояви безвідповідальності і легковажності накопичувалися й накопичувалися — і в один прекрасний квітневий день — раптом вибух... Усе цвіло — смерть прийшла невидимо. Ніхто не вірив, бо подібного ще не було. Люди проявили героїзм, ліквідували залишки аварії, але такого масштабу наслідків ніхто не чекав. Перші герої загинули всі, а скільки ще хворих, скільки народилося дітей-калік.

Спасибі, держава допомогла, весь світ допомагав тим, хто зазнав радіаційного впливу. І зараз «чорнобильці» мають різні пільги, їздять до санаторіїв, лікуються. Але де гарантія, що не повториться ця трагедія? Люди, будьте пильні й обережні, безвідповідальність породжує трагедію.

 

 

 

Чому крізь сни я знову бачу жінку,

Яка прорвалась крізь усі пости

І при дротах колючих просить:

Синку,

Солдатику до хати допусти!

Я тільки гляну в хату, тільки стану

На той поріг, що вистругав мій брат.

Але на неї, наче із туману,

Крізь сині сльози наплива солдат,

Він сам би рад у дім її пустити,

Але шепоче тужно: "Потерпіть”...

І плаче жінка: що його робити –

Чи їхати назад, чи тут здубіть?..

А над селом радіостанцій щогли,

І зумери тривожні в ніч летять,

А в класах приголомшеної школи

Не діти – воїни сидять...

 

 

 

 

   
 

































 
Авторизація
Логін:
Пароль:

Гаряча лінія

Вишгородський відділ освіти:
(045-96) 5-45-48
(045-96) 2-50-29

Нове на форумі
  • Спорт (203)
  • Шкільний сайт (63)
  • Пропозиції по удосконале... (50)
  • Шкільний клуб "Легі... (12)
  • Як ви проводили чи прово... (33)
  • Яке місце посідає у вашо... (35)
  • Природа нашого краю (51)
  • Кондитерські вироби моєї... (84)
  • Прогулювання уроків (67)
  • Перли вчителів (16)
  • Інтернет в вашому житті (65)
  • Комп'ютери (23)
  • Про життя буття (94)
  • Шкільна форма (53)
  • Шкільні гуртки. (7)
  • Ставлення до навчання (15)
  • Ваше ставлення до шкільн... (53)

  • Нові користувачі
    LENA
    Valik87878
    LnChernysh
    Куницький

    Статистика
      Всього: 828
      Нових за місяць: 1
      Нових за тиждень: 1
      Нових вчора: 0
      Нових сьогодні: 0
    З них:
    Користувачів: 678
      Провірених: 17
        Модераторів: 16
        Адмінів: 4
    З них:
      Чоловіків: 478
      Жінок: 347

    Пошук

    Календар
    «  Квітень 2017  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
         12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930

    Друзі сайту

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Сайт відвідали

    Copyright MyCorp © 2017Сайт створено у системі uCoz